Історія навчального закладу

Перші згадки про Петро-Давидівську школу

За переписом 1859 р. колишнє Сулимине, село власницьке Зінківського повіту мало 35 дворів, 183 жителі. В 1881 р. відкрито однокласну школу. Минали роки. Змінювалось життя, змінювалась і школа. До 1910 р. вона була земською однокласною. А в 1911 році за кошти багатія І. Луця було збудоване цегляне добротне приміщення школи із цинковою покрівлею, великими вікнами. Школа мала два парадні входи. Завідувачкою цією школи і одночасно вчителем була призначена Анастасія Адріанівна Жовнір. Зі спогадів її вихованців, вона була вимогливою, дисциплінованою, порядною і високоосвіченою на той час людиною. Висока, худорлява, статечна, в одній руці крейду тримала, а в другій – лінійка. Такою запам’ ятали її вихованці . Кількість дітей у селі збільшується, класи переповнені; навіть деякі учні змушені були ходити до школи в сусіднє село Мотріївку . Саме в цей час розпочинає свою роботу вчителька Кодак Катерина Василівна. В 1937 р. в школі створено піонерську організацію.

В період Великої Вітчизняної війни навчання в школі було припинено, в приміщенні школи розмістився німецький штаб. Фашисти, відступаючи, підірвали нове приміщення школи. Сільська громада після війни побудувала нове приміщення, де і відновилися заняття .

Післявоєнні роки видались важкими і для школи. Класи були переповнені, навчалися діти різного віку при каганцеві. Навчання проходило в дві зміни. Діти були голодні, слабо одягнені, але мали велике бажання вчитися.

Нова історія Петро-Давидівської школи

1973 рік. На околиці села ростуть незвичайної краси і сили дерева – клени, яблуні і груші. А із зарослів дерев виглядає біла, блискуча на сонці школа. Перед школою розложисто розгортаються кущі, ніби двома шеренгами вистроїлись від дороги до шкільного порогу. Пролунав весело дзвоник, і учні, мов галасливе птаство, вибігли з класних кімнат на зелену галявину. А учнів у школі навчалося чимало – 132 особи.

Директором школи був Постель Г.Ю., вельмишанована людина у селі.Строгий, вимогливий і до себе, і до інших, порядний, принциповий чоловік. Педагогічний колектив у 1973 році був у такому складі: Пругло О.Т., Жданова Л.Н., Заїченко Г.Г., Загребельна Н.В., Клименко В.Г., Воловик П.Г., Собельник А.М., Олексієнко О.С., Клименко Г.Л., Кібальник Л.І., Харченко Г.Ф., Олексієнко О.Д. – вчителі за покликанням душі і серця. Це вони сіяли в дитячі душі добре і вічне.

У школі організовано дитячий хор, керівником якого була Собельник А.М. Мудра, врівноважена, добра, завжди привітна, творча людина, з дитинства закохана в народну пісню.Свою любов до пісні передавала вихованцям.

Хокейна команда нашої школи була призером обласних змагань – це заслуга вчителя фізкультури Олексієнка О.С.

У вересні 1975 року в педагогічному колективі школи відбулис я зміни: у дружну шкільну родину влилися молоді педагоги Василенко В.Г., Панченко Т.П. – вчителі історії, географії, правознавства; Підгоря О.І. – вчитель трудового навчання, фізкультури і креслення; Чугуївець О.П. – вчитель хімії, біології.

З 1 вересня 1976 року у школі працює молодий спеціаліст Бердина В.В. – енергійна, творча людина, вчитель фізкультури і праці. У цьому ж навчальному році розпочинає свою трудову діяльність Кальник В.М. – старша піонервожата.

Учні Петро – Давидівської школи брали активну участь у туристичних зльотах, спортивних змаганнях.

А влітку працював пришкільний майданчик «Орля».Учні весело проводили канікули. А ще працювали на шкільній кролефермі, яка славилась на все село і навіть за його межами.

У 1977 – 1978 навчальному році у школу прибули молоді педагоги: Гапон О.М. – вчитель математики, Ягілєва О.В. – вчитель хімії та біології, Гордієнко Р.С. – вчитель фізкультури, Кропивка О.Г. – вчитель початкових класів, Муха Н.Д. – старша піонервожата, Бражник Г.В. – вихователь групи продовженого дня.

Привітно манила до себе велична школа і вчителів, і учнів. Педагогічний колектив брав активну участь у художній самодіяльності села, в агітбригадах. Лунала пісня народна по селу: то тихо, то голосно, то ніжно, то тривожно. А її підхопили поля і сади Петро–Давидівські, а зоряними ночами – солов"ї.

З 1979 року в школі працюють Дорошенко Л.П. – вихователь групи продовженого дня, та Шалда О.М. – старша піонервожата.

У 1980 році педколектив школи поповнила молода вчительська сім"я Дяківничів - Анатолій Вікторович – вчитель історії, географії і права, Світлана Леонідівна – вихователь групи продовженого дня. На посаду старшої піонервожатої призначено Сотник Т.М., вчителем музики - Дмишка В.Є., Каригіна О.Т. – вчителем фізкультури. Під керівництвом цих завзятих молодих людей учні ходили в походи, їздили на екскурсії, допомагали колгоспу "Дружба" в збиранні врожаїв овочів, заготівлі гіллячкового корму для худоби. За сумлінну працю учнівський та педагогічний колективи нагороджені безкоштовними путівками до міст Баку та Ворошиловграда.

У 1982 році у Петро – Давидівській школі починають свою трудову діяльність Карабут В.М. – вчитель математики, Цюба Г.І. – фізики та математики, Демченко Н.Г. – вчитель хімії, біології та сільськогосподарської праці, Дащенко М.М. – вчитель фізкультури, Липенко В.І. – трудового навчання, Герцик М.І. – вчитель музики. Учні школи надавали велику допомогу огородній бригаді колгоспу «Дружба» , яку очолював Муха Д.С. На той час ця бригада була однією з найбільших і найкращих в районі.

З 1983 року вчителем музики працює Омеляненко М.Г.

У 1985 році директором школи призначено Карабут В.М. У школі відкрито спортивний зал, закуплено спортінвентар.

У 1986 році учні брали участь у районному конкурсі «Зелений вогник» (керівник Клименко В.Г.), де зайняли призове місце. При школі було організовано туристично-краєзнавчий гурток. В цьому році У колектив школи влився молодий спеціаліст – вчитель трудового виховання Недовіс О.О., а також вчитель хімії і біології Муха Л.О.

А шкільний дзвіночок все веселіше і веселіше заливається, закликає галасливу дітвору до школи, а разом з нею і молодих вчителів.З1987 року у стінах Петро – Давидівської школи розпочинають свою педагогічну діяльність молоді вчителі : Семеренко Л.П., Блоха Л.О., Сябро О.Г. У жовтні цього року директором школи став Недовіс О.О.

У 1988 році до виконання обов"язків директора школи приступила Павлова О.Г. Викладати українську мову та літературу, а також і фізкультуру став Моторний М.М.

З серпня 1989 року директор Петро –Д авидівської школи – Скляр В.І., вчитель математики – Педик О.В., вчитель німецької мови – Семко О.О., вихователь групи продовженого дня – Кібальник В.В.

У жовтні 1989 року завдяки наполегливій і клопіткій праці колишнього голови сільської ради Кишкаря І.П., голови колгоспу «Дружба» Пащенка В.А. та колишнього директора школи Карабут В.М. діти села стали навчатися в сучасному двоповерховому прекрасному приміщенні школи. Завезено нове обладнання, унаочнення, спортивний та садовий інвентар.Учні вирощували овочеві культури в теплиці. Школа продовжувала співпрацювати з городньою бригадою.

У 1990 році в школі працюють Мислінська Н.П. – вчитель російської мови та літератури, Волошина Н.П. – української мови та літератури, Литвиненко А.М. – вчитель математики. З листопада 1990 року учнів початкових класів переведено на п"ятиденну форму навчання. В цей час Кібальника А.В. призначено класоводом 2 класу та керівником фотогуртка.

З грудня 1992 року працює старшою піонервожатою Скиба Л.М.

У 1993 році педколектив школи поповнився молодими спеціалістами: Титаренко А.Д. – вчитель фізичної культури, Юрченко Ю.М. – музики і образотворчого мистецтва. У вересні 1994 року в дружну шкільну родину влилися Жук С.М. – вчитель початкових класів та Литовченко Т.М. – старша піонервожата.

З серпня 1995 року директором Петро-Давидівської школи призначено Невідому Галину Іванівну, яка донині займає цю посаду . Вихователем групи продовженого дня – Крат В.Д. .Вчителем трудового навчання і фізичного виховання працює Постернак М.В.

У 2002 – 2003 навчальному році в стінах Петро – Давидівської загальноосвітньої школи навчається 106 учнів.У школі працює театральний гурток (керівник Злидар Л.О.), екологічна бригада «Джерело» (Демченко Н.Г.), гурток юного художника (Постернак Л.П.), спортивна секція. Учні школи неодноразово займали призові місця на районній спартакіаді, на оглядах театральних колективів (2001,2003,2004 роки) та конкурсах екологічних бригад.

У 2003 році учениця школи Жадан Яна стала переможцем ІІ туру олімпіади з німецької мови та історії, займала призові місця на районному огляді–конкурсі художньої самодіяльності.

У жовтні 2011 року Петро–Давидівка відзначила 130 років відтоді, як у селі вперше відчинила дітворі свої двері школа – джерело творчості, натхнення, злетів. На ювілей зібралась вся велика родина: вчителі, випускники, гості. Живе разом зі школою радість і печаль, праця і втома. Її історія – це роки, події люди. Люди, про яких неможливо забути, якими гордиться і школа, і все село, які допомагають не втратити віру в добро, доводять, що навіть самі сміливі мрії збуваються. Це Онацько Михайло Олександрович – заслужений майстер народної творчості України, лауреат премій імені Данила Щербаківського та Олени Пчілки; Жданов Анатолій Іванович – заслужений працівник культури України; Півень Надія Олександрівна – заступник директора Кременчуцької швейної фабрики, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня.

З січня 2011 року працює вчителем іноземної мови та літератури Нелюба Л.М., а з жовтня 2011року – Волчкова О.Ю. викладає учням математику.

У 2012 – 2013 навчальному році учнівський колектив налічує 37 учнів. Дітей небагато, але вони дружні, трудолюбиві і хочуть навчатися у стінах рідної школи. Беруть участь у районних предметних олімпіадах з української мови та літератури, правознавства, географії, біології. Також приймають участь у районних спартакіада, у конкурсах художньої самодіяльності, у Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник», У міжнародних конкурсах «Кенгуру» та «Лелека». Екологічна агітбригада «Джерело» у 2011 і у 2012 роках займала ІІ місце на районних конкурсах.

Місію школи наші педагоги вбачають в тому, щоб допомогти кожній дитині усвідомити суть свого життя, визначити і накреслити орієнтири власного розвитку. Своє завдання, як учителів, ми вбачаємо у створенні умов для розвитку активної творчої особистості школяра.

Нестандартні уроки, заняття в гуртках, екскурсі, художня самодіяльність, суспільно корисна праця - все це виховує маленького громадянина: активного, небайдужого, милосердного.                                                                            У 2016-2017 навчальному році Петро-Давидівську загальноосвітню школу І-ІІступенів Диканської районної ради Полтавської області реорганізовано у Петро-Давидівський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад"Диканської районної ради Полтавської області.